Поговорим о Польше

[лора]

[Nenya]

Лорик,я завжди с тобою!

[лора]

[лора]

[quote="Nenya"]Лорик,я завжди с тобою![/quo

Ты со мной? Минуту назад хотела меня банить.

[zaba]

[Rain]

Це був гумор, нічого закривати не будемо. Я не проти російської мови в українському розділі. Головне - дружити!...

[лора]

[Riccardo]

ЩiРО БЗДЯКУЕМО!

[Rain]

[Riccardo]

Но добре, головне - товаришувати!
Але Ющенко i його команда - то ж була ганьба ганебна перед усiм свiтом!
Як цього не бачити можна i не розумiти?
З Януковiчем аж схаменулись усi вороги, бо до Росii повернулися нарештi, а хто проти Росii що тявкне?
Юлю, цю курицю, загнати треба як наiдальше, що, власне робити треба було би рiшучiше, як, наприклад, батько Лукашенко!

[Rain]

[Vladimir1]

Знову ми стикнулися с прпвами російскомовних громадян. Добре що тепер уряд України пішов назустріч усім меншинам України. Тепер мовне питання саме собою відпаде. Вже є більше надій, що так і буде.

[Bomber]

Я, як представник російськомовної меншини на Україні, можу сказати, що немає на Україні мовного питання. Є люди, яким взападло вивчити мову країни, в якій живуть. А політики придумали мовне питання, щоб маніпулювати цією частиною електорату.

[zaba]

погоджуюсь з Bomber на усі сто

[Alissi]

[/quote]Alissi, неужели при Ющенко Украина достигла благосостояния и расцвета? Если Вы так кардинально, так постарайтесь быть хотя бы чуточку обьективны.
У женщин вроде интуиция должна быть развита: Тимошенко фальшива в каждом своём проявлении. И опасна, как та, которая в угоду собственным интересам столкнёт людей на баррикадах, умело подогревая определённые настроения толпы.
A что она до сих пор не зэк, так это удивительно: столько наворовать, и до сих пор в Лесю Украинку беспрепятственно играть - а народ ничего, скушает.[/quote]

Я НЕ вважаю Тимошенко не фальшивою, абсолютно погоджуюсь з вами, я навіть не голосувала за неї, проте якщо порівнювати її і нашого нинішнього "президента", то все ж вона дуже виграє, хоча б з того погляду, що відстоювала національні інтереси країни, її престиж в Європі. Спілкуючись з іноземцями дізнаюсь, що всі вони, вся Європа перебує в шоці від українських виборів, коли президентом стає людина, що має судимість і не одну і дружина якого теж має судимість (перша леді)) його судимість - за згвалтування, її - за дрібні крадіжки.. Думаю я дала вичерпну відповідь на ваше питання.

[Riccardo]

Alissi, у нас на Вкраїнi не дуже багато хто з депутатiв не ма судимостi!
Це така нацiональна особливiсть, тому годi вже нас з Эуропою порiвнювати, нiколи ми там не були i бути не будемо! Эуропа буде завжди в шоцi вiд нас i це круто!
Янукович - це перший президент, дивлячись на якого, менi не соромно!

[Alissi]

[Riccardo]

[Alissi]

Riccardo, твоє хамство просто пре.. А може не будеш переходити на особистості? Чи ніяк? Я висловила свою позицію, якщо в тебе проблеми лікуйся!

[Riccardo]

[AlexS]

Політика, це сполошна багнюка, що підтверджують всі топіки про політику, вибачте за каламбур.

[varggrave]

цікаво, а хто з мешканців форуму з України? бо з за кордону легко казати....мо краще видно...

[varggrave]

[Riccardo]

нi... ЛТП!

[varggrave]

[Riccardo]

А Допа с Гепою - найкращі!

[Riccardo]

Геннадій Адольфович - найкращій голова нашого міста!!!

[varggrave]

не маю жодних сумнівів

ось тому Харків, мабуть, щороку плаває навесні у лайні....

[zaba]

Доречі, про лайно: поза конкуренцією все-ж таки наш мер - неперевершений Льоня Космос
http://www.youtube.com/watch?v=YPcbvpyeFSg&feature=related

[varggrave]

[varggrave]

ось тут докладніше про "позитив"...

http://forum.pravda.com.ua/read.php?2,208696558,208696624

[Riccardo]

Щодо лайна... то так треба, бо українські чорноземи треба удобрювати!

[varggrave]

хех, в Україні черноземи й так багаті, не потребують лайна, воно зайве...до того ж всім відома подальша доля зайвого...

[varggrave]

[buba]

http://vz.ru/photoreport/551385/

[Виктор Kholod]

[Korzinska]

[igorek33]

[Korzinska]

[Виктор Kholod]

Велика бідна країна - ось що думають про Україну за кордоном. Ми - демократична країна, яка претендує на членство в ЄС, ми успішно провели Євро-2012 і ... лише зміцнили думку іноземців про нашу бідності. За кордоном бути українцем неприємно, тому що нас принижують і зневажають.

Виїжджати за кордон я почав відносно недавно. Трохи подорожував по Європі, був в Єгипті, а цього року дістався до Sri lanka. Спілкуючись з місцевим населенням, я неодмінно чув питання: Звідки ти?». Відповідав і ловив на собі позирають. Зазвичай люди робили скорботні гримаси і качали головою.

Я був готовий, що мене відразу ж переспросят: «А де це?». Або скажуть, що це частина Росії. Я навіть заготовив невеликі виступи на такий випадок. Але справи були набагато гірше, ніж я очікував: про Україні знали, і навіть більше ніж мені хотілося б.

Польща

Років п ’ ятнадцять тому я зважився на першу поїздку за кордон - до своїх друзів в Іспанії. Грошей у мене було небагато, так що я придбав дешевий тур. Туроператор брав зобов'язання завезти мене в Мадрид і через кілька днів повернути на Україну.

Коли ми під'їхали до польського кордону я не нервував, оскільки жодного разу не виїжджав за територію колишнього СРСР, і одночасно був у піднесеному настрої, тому що чекав персональної зустрічі з Європою!

На жаль, Європа відразу мене розчарувала. Ставлення польських митників було далеким від знаменитої європейської ввічливості. Вони відразу запитали нас, скільки горілки та цигарок ми веземо. Коли почули у відповідь, що сигарет і міцних напоїв ми не маємо, наказали вийти з машини і обшукали. Шукали досить грубо, і ретельно. Потім перекопали всі речі, залишивши їх розкиданими, і без вибачень пропустили.

Попутники розповіли мені, що це нормально, що це їхня робота, а ми самі винні, тому що кожен день через кордон їдуть наші «спиртовози», йдуть тітки, які приховують сигарети в трусах і бюстгальтерах ... Я як би і розумів це, але, як у відомому анекдоті, неприємний осад залишився.

Франція

В Іспанії ми прямували через Францію, на кілька годин затримавшись в Парижі. Звичайно ж, я захотів придбати собі сувенір - маленьку Ейфелеву вежу. Продавав сувеніри чорношкірий француз, який трохи знав англійську. Він народився в Уганді і жив у Франції вже більше 20 років. Почувши, що я з України, він похитав головою і запропонував: «Залишайся тут. Знайдемо тобі житло. Спочатку буде важко, а потім знайдеш постiйну роботу. Заживешь як людина! Спочатку завжди важко, а тепер я маю свій бізнес, і життя прекрасне».

Я подякував і попрямував до автобуса, а по дорозі думав, чому продавець сувенірів, як тільки почув про Україні, запропонував мені залишитися. Це було дивно. Тоді я вирішив, що ми просто не зрозуміли один одного. Мій англійська бажає кращого, так і його було не краще.

Іспанія

В Іспанії наш автобус зупинив поліцейський. Водій протягнув у віконце документи і сказав: «Юкрейніан туристо».

«Туристо? - перепитав поліцейський і засміявся, - Ucrania no turistas - trabajar. (Українці не туристи - робочі!) Ось як про нас думають іспанці. Іспанські поліцейські твердо знають, що українці не їздять в Іспанію відпочивати. Це - нелегали, які їдуть на заробітки.

Трохи пізніше я повернуся до своїх пригод в Іспанії. Їдемо далі.

Італія

Додому я повертався маленьким мікроавтобусом, який возить з Іспанії на Україну посилки. Їхали через Сан-Ремо, де на великий віллі працював садівником кум водія.

Вілла була шикарна, з мальовничим садом і басейном. Її господар коли той працював у податковій службі. Він привітався з нами сидячи в інвалідному візку, запропонував зробити собі чаю і попросив садівника Василя вивезти його на веранду.

Через годину ми знову зібралися в дорогу. Василь вийшов нас проводити.

«Дивіться, старе опудало поїхало на кухню. Зараз буде холодильник перевіряти. Ви, випадково, не вкрали у нього продукти?», - сказав Василь, побачивши, що старенький господар самостійно намагається заїхати з веранди на кухню.

«Ми схожі на злодіїв? - обурився я. - Він же сам запросив нас випити чаю і був таким привітним».

«Вони всі привітні, хочуть або не хочуть. Виховання, .. ля», - зло пробурчав водій.

Чехія

З європейських міст, де я встиг побувати, Прага вразила мене найбільше. Це - неймовірна архітектура і дуже недоброзичливі люди, які постійно намагалися обдурити мене. Коли чехам треба - вони чудово розуміють українську, російську та англійську мови. Коли не вигідно - не розуміють ні однієї мови. Не буду перераховувати всі пастки для туристів, які існують в Празі.

Як приклад, опишу історію, яка трапилася з нами в кафе. Отримавши рахунок, я виявив, що він більше, ніж я очікував. Частина надлишку виявилася чайовими, які офіціанти вписали в рахунок, а ось звідки взялося ще 20 баксів? Почав з ’ ясовувати. Виявляється, 20 доларів коштує гірчиця, кетчуп, які подають до кожного блюда з м'яса. Про це дуже маленьким шрифтом написано на звороті меню. Я покликав адміністратора, але виявилося, що він зайнятий, оскільки розмовляв з німцями, які потрапили в таку ж ситуацію. Здавалося б, ми і німці в однакових умовах, але перед ними адміністратор вибачився, а нас почав лякати поліцією.

Німеччина

У Берліні ми з дівчиною жили в районі Шпандау, у художниці і скульптора фрау Бетіна Цимер. Дама дуже цікавилася Україною, і ми запросили її в гості. Бетіна вибачилася і відхилила наше запрошення. Вона сказала, що не їздить в Африку і країни, розташовані на схід від Польщі, тому що там небезпечно і немає цивілізації.

Єгипет

Той, хто був в Єгипті, знає, що сувеніри там можна купити за будь-яку валюту. Долари, євро і російські рублі приймають у всіх магазинах. Однак за гривні вам не продадуть навіть пилу з під ніг. У банках та обмінних пунктах гривні не змінюють - хіба що в центральних відділеннях в Каїрі. Ось тільки за долар ви заплатите не 8,10 як у нас, а близько 30 гривень.

Зате гривня - це прекрасний спосіб позбутися від докучливих єгипетських продавців. Згоден купити і дістаєш з кишені гривні. Місцеві відразу йдуть.

Я все-таки примудрився штовхнути гривні одному найбільш рішучого продавцю, і хоча сума була цілком адекватною, придя в себе, людина втік за автобусом і кричав, що його обдурили.

Sri Lanka

Коли я збирався у Sri lanka, думав, що їду в бідну ананасовий республіку, а коли прилетів - побачив сучасний аеропорт і хмарочоси. Зарплата простого лікаря у Sri Lanka - 700 доларів.

Сидячи в барі, ми розговорилися з барменом. Двадцятирічний хлопець, який наливав напої, на питання моєї дівчини, що він знає про Україні, відповів, що це дуже велика, але дуже бідна країна. Студент, який підробляє на канікулах, шкодував нас, людей, що приїхали на Цейлон відпочивати!

Ще одна цікава бесіда відбулася у наших знайомих з біч-боєм - людиною, яка ходить по пляжу, пропонуючи екскурсії.

«Боже, як у вас жарко, - говорила жінка хлопцю, - ви, напевно, і снігу ніколи не бачили.»

«Чому не бачив, - здивувався біч-бій, - я кожну зиму літаю кататися на лижах в Австрію.»

Від здивування нижня щелепа жінки впала їй на коліна, а я зрозумів, що бармен дійсно щиро шкодував нас.


ОАЕ

З Sri lanka ми летіли авіакомпанією «Fly Dubai» з пересадкою в місті Дубай. Задача була простою. Потрібно пройти через аеропорт і сісти на інший літак. Ця процедура зайняла у нас більше трьох годин. Пасажирів вусі без винятку пасажири були з Українин поверталися з відпочинкух завантажили в автобус і повезли до літака. У літака автобус простояв на сонце дві години. Повний автобус людей з речамим яким ніде було присісти. Старшим людям ставало погано. Діти плакали. За дві години автобус об'їхав літак з іншого боку і простояв ще півтори години. Нарешті відкрили двері, але тільки одну, оскільки прямо на виході працівник аеропорту перевіряв квитки. Висадка з автобуса зайняла ще 20 хвилин.

Переліт триває 4,5 години, але на борту безкоштовно вам не подадуть навіть склянки води - все це за гроші. Ми замовили пляшку води, але нам її відмовилися давати, тому що у стюардеси не виявилося здачі з великою купюри. Нам так і сказали: «Треба було подумати раніше і поміняти. Це ваші проблеми».

Але найцікавіше, що в літаку я побачив жінку, яка виїхала з нашого готелю на день раніше. Від неї я довідався, що 12 українців, які повинні були вилетіти вчора, змушені були провести ще добу в Дубаї. Представники компанії пояснили це технічними проблемами, але в групі був чоловік, який працював в ОАЕ і володів арабською мовою. Він сказав, що між собою співробітники компанії обговорювали зовсім інше. Розмова зводився до того, що компанії не вигідно гнати напівпорожній літак, отже, було прийнято рішення дочекатися другої групи, яка дасть повне завантаження.

Представники фірми вимагали, щоб українці за свій рахунок сплатили візи і готель. Питання з візами і ночівлею вдалося якось залагодити, але хто відшкодує людям втрачений день? Люди запізнилися з відпусток на роботу. Переважна більшість проживали не в Києві, і по прильоту повинні були пересідати на потяги. Відповідно, у них зникли квитки ...

З-за цієї затримки у людей виникло багато проблем, все і не перерахуєш. А тепер задумаємося, з громадянами якої країни ще можуть вчинити так само?

Держава, яка нас зневажає

Існує популярна думка, ніби ми самі винні в тому, що за кордоном до нас ставляться-по-хамськи. Мовляв, поляки мають право зневажати людей, які приховують горілку в рейтузах, іспанці можуть сміятися над народом, який готовий за копійки виконувати найбруднішу, важку роботу. Бармен на Sri lanka може шкодувати відпочиваючих, які підраховують, чи вистачить їм грошей на недорогий коктейль. Ми дійсно бідні і в багатьох випадках виглядаємо жалюгідними. Але чому з нами в жодній країні не вважаються?

Для того, щоб пояснити причину, я повернуся до своєї поїздки до Іспанії. Пам'ятаєте, я взяв дешевий тур, і коли, після декількох днів повернувся на місце, де я повинен був чекати автобус, щоб відвезти додому, то виявив, що автобуса немає і не буде. Автобус віз працівників і поїхав у той же день, як висадив нас в Мадриді. Водіям навіть в голову не прийшло, що в автобусі може бути справжній турист.

Я опинився в чужій країні, практично без грошей з візою, яка закінчиться з дня на день. Що в такому випадку робити? Я пішов в українське консульство в Мадриді. Вистоявши довжелезну чергу до консула я пояснив ситуацію і попросив допомогти мені.

Консул вислухав і сказав: «Немає проблем. Давайте гроші, ми купимо вам квиток на літак».

У мене не було таких грошей. Тоді консул розвів руками і сказав, що він не може мені нічим допомогти.

«Як це? - здивувався я. - Я громадянин України. Я в скрутному становищі, в якому опинився не зі своєї вини. Навіщо ж ви тут сидите, якщо не збираєтеся мені допомогти?»

Мені відповіли, що розмова закінчений, і ввічливо попросили піти. Я уперся, заявив, що буду сидіти тут, поки вони не знайдуть можливості мені допомогти. Тоді консул викликав охорону, мене під руки протягнули через всі консульство і під регіт гостей викинула на вулицю.

Ось це і є головна причина, чому громадянами України нехтують. Сама держава нехтує власними громадянами.

У нас не знайти гідну роботу, і бабусі змушені нести через кордон сигарети і горілку. Наша валюта паперова в повному розумінні цього слова, тому її не приймають єгипетські банки.

Якби в Чехії образили німецьких туристів, це викликало б великий резонанс в Євросоюзі, перед німцями вибачилися. Якщо ж обдурять українця, хто з-за цього буде переживати?

Опинившись у скруті, ми не отримаємо ніякої допомоги, ніякого захисту. Це всім відомо. Тому араби без проблем тримають в духоті групу українських туристів, не турбуючись, що це створить їм проблеми.

Росіяни за кордоном поводяться зухвало, і їх бояться. Американці відчувають себе як королі, тому що варто кому-то криво подивитися на туриста з США, як у адреса держави, у якій це сталося, летить нота протесту, а з портів готуються вийти бойові кораблі.

А хто ми такі для власної держави? Мають українці хоч якусь цінність для держави Україна? Ми - як діти матері-алкоголіки: сироти при живий мамі.

[Korzinska]

Виктор, це ваші власні пригоди чи то десь взято?

Помилок - багато, навіть не граматичних... Відчуття таке, що хтось у поспіху перекладав текст, тому що помилки - якісь дивні, а тому якось то підозріло виглядає.

Я не сперечаюсь і не говорю, що все це неправда. Дужо речей - мабуть, правда, тому що дивилась тв-передачі на цю тему, різні новини про подібні явища.

Дивно, але була на відпочинку за кордоном не раз. И в тій самій Шрі-Ланці теж... Бідність. Щось подобне до нормального життя - місто Коломбо. І в Європі була. Де не була я - був чоловік в справах. Правда, ніколи ми не їздили автобусом за кордон. Завжди - або літаком, або машиною.

Важко уявити, що в ОАО могли так поставитись до людей. І чому людей було мало? То був якийсь несезон, чи що? Де була авіакомпанія наша? Де був туроператор? Я в шоці. Я не говорю, що то неправда, але ... важко то уявити. Взагалі не вважаю, що то сталося тільки тому, що то були українці.

Про кордони. Щось мені підказує, що ставлення на кордоні Польща-Україна залежить од номерів машини. Наприклад, номери зі схожу - не цікаві, тому що нема сенсу тим людям в трусах ховати горілку чи сигарети. Не так на сході України все важно, щоб тим заробляти, Я наприклад везу завжди трошечки горілки польским знайомим, а як повертатись - то для друзів -Живець, Зубровку і налевку вишньову, наприклад.

Україна - різна.

І я за кордоном чомусь ніколи не зустрічала і не помічала й тіні жалю або співчуття на тему моєї національності від іноземців. Дивно. Може я зустрічала тільки жорстокосердих і байдужих іноземців? Виходить, жадної нормальної людини за кордоном не зустріла, якщо послухати автора ТОГО повідомлення?

[Korzinska]

[igorek33]